День перемоги PDF Друк e-mail
Написав Манілко Лілія   
Понеділок, 09 травня 2011, 08:30

 

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті.

Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна (ВВВ) була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.
8 травня 1945 року о 22 год. 43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні Швеція, Іспанія, Португалія, Швейцарія, Ірландія, Афганістан і Чилі прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький рейх, про заснування якого оголошено у 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.
В 0 годин 15хв. від імені Верховного Головнокомандування Пакт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельд-маршал В.Кейтель. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому саме 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць.
Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.
Полум'я Другої світової війни, складовою якої була ВВВ радянського народу проти німецько-фашистських загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських та океанських просторах. Армії сторін, що воювали, налічували близько 110 млн. чоловік. Війна забрала понад 50 млн. життів. 40 місяців - з червня 1941 по жовтень 1944р. - точилися на українській землі криваві бої. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. В бій ішли мобілізовані й добровольці,чоловіки й жінки різного віку та національностей.
У ході ВВВ український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6 млн. воїнів. На користь високого усвідомлення свого воїнського обов'язку свідчить і той факт,що вони посідають друге місце після росіян за кількістю Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави.
Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клаптик її землі засіяний бомбами, снарядами,перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров'ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни, і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.
На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, 2,4 млн. молодих,найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. На руїни перетворилися 714 місті селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Зруйновано 16 тис. промислових підприємств,близько 30 тис.колгоспів та радгоспів, МТС. Загальна сума збитків,заподіяних населенню й народному господарству республіки,сягала майже 1,2 трлн.крб.
Пам'ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов'язує нас перейняти усвідомлення того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі не народилися б, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барборосса" 80% населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20% мали стати робочою худобою.
З кожним роком меншає ветеранів Великої Вітчизняної війни і все дорожчим стає день Перемоги. Тому слід не забувати про їхній внесок в історію розвитку та становлення вільного та незалежного суспільства,а в особливості України. Тож прийдімо та піднесімо квіти до могил цих відчайдушних захисників людських прав та свобод, які заплатили ціною власного життя за наше світле майбутнє, а що головне - за наше існування на цьому світі!
Джерело: http://horostkiv.com.ua/news/2008-5-9-178-0-2

 

Останнє оновлення на Понеділок, 04 липня 2011, 08:55